Нікелювання

Вирівнювальний ефект — головний козир блискучого нікелю

Більшість покриттів чесно повторюють поверхню, на яку лягають: усе, що видно на деталі до ванни, буде видно й після. Блискучий нікель — виняток, і саме це робить його таким зручним для декоративних деталей.

Органічні добавки в електроліті змінюють кінетику осадження так, що метал росте швидше в мікрозаглибленнях і повільніше на мікровиступах. Із кожним мікрометром товщини профіль поверхні трохи згладжується. Деталь, яка до покриття мала рівну, але не дзеркальну поверхню, після нікелювання виходить дзеркальною.

Межі цього ефекту треба розуміти. Він працює на мікрорельєфі — рисках від тонкої шліфовки, слідах полірувальної пасти. Він не прибирає подряпини, сліди фрези, раковини литва чи вм’ятини. Ці дефекти нікель не приховає, а підкреслить, бо дзеркальна поверхня показує геометрію значно безжальніше за матову.

Розподіл товщини — головне обмеження

Гальванічне осадження йде за розподілом струму. Струм концентрується на кромках, виступах і зовнішніх кутах, а в глухі отвори, вузькі щілини й внутрішні порожнини проникає погано.

Практично це означає, що на одній деталі товщина може відрізнятися в кілька разів: на зовнішньому ребрі — надлишок, у глибині отвору — майже нічого. Для декоративної деталі, яку дивляться зовні, це не проблема. Для деталі, де корозійний захист потрібен саме всередині, це проблема принципова.

Тому номінальна товщина в замовленні завжди прив’язана до контрольної ділянки. Якщо у вашій деталі критична саме внутрішня поверхня — скажіть про це, і ми або перекомпонуємо підвіску, або чесно порекомендуємо хімічне нікелювання, яке цим обмеженням не страждає.

Нікель у системі з хромом

У побуті «хромована деталь» майже завжди означає деталь із двошаровим покриттям: нікель, а поверх нього тонкий шар хрому.

Розподіл ролей у цій парі такий:

• нікель дає корозійний захист, блиск і вирівнювання;
• хром дає твердість, стійкість до подряпин і характерний холодний блакитнуватий відтінок.

Шар хрому дуже тонкий і сам по собі майже не захищає основу. Тому якщо хромована деталь почала іржавіти, причина зазвичай не в хромі, а в недостатній товщині нікелю під ним.

Коли нікелювання не найкращий вибір

Три ситуації, у яких варто дивитися в бік іншого покриття.

Складна внутрішня геометрія. Клапанні корпуси, деталі з глухими отворами й довгими каналами. Гальванічний нікель туди просто не дійде.

Сталь під відкритим небом. Нікель — бар’єр, а не жертва. Одна подряпина до основи, і корозія піде під покриттям. Для таких умов цинкування захистить деталь надійніше, хай і виглядатиме простіше.

Реальні пари тертя. Твердості нікелю вистачає, щоб не боятися подряпин під час монтажу, але не вистачає для поверхні, що працює на знос під навантаженням.